Головна Новини Новини Уряду України. 13 квітня 2018 року
 

Посилання

Сайт Президента України
Верховна Рада України
Урядовий портал
Офіційний веб-сайт Нацдержслужби України
Київська обласна державна адміністрація
Укрінформ
Квітень 2018
П В С Ч П С Н
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Друк
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Можливості децентралізації та урядові програми підтримки аграрїів дозволять суттєво змінити ситуацію на селі, – Глава Уряду

Нові адміністративні та фінансові можливості, запроваджені завдяки реформі децентралізації, а також урядові програми підтримки аграріїв – передусім на поголів’я та будівництво ферм, дозволять змінити ситуацію на селі, створити там нові виробництва і нові робочі місця. Про це в ефірі 112.UA сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Він нагадав, що механізми підтримки враховують здешевлення кредитів, компенсації частини вартості техніки та інші інструменти. «Ми створюємо ті механізми, які дозволять створити більше робочих місць на селі, - сказав Глава Уряду. – Децентралізація плюс галузеві програми підтримки дадуть свій ефект».

Кошти, які передаються на місця, мають бути ефективно спрямовані на пріоритети, визначені в стратегіях розвитку держави, регіонів, громад, - Геннадій Зубко

Наша мета, впроваджуючи реформу децентралізації і реалізовуючи проекти, не «побілити-пофарбувати» - це зміна якості надання послуг в освіті, медицині, адміністративних та безпекових послугах. На цьому наголосив під час селекторної наради з регіонами Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За словами урядовця, порівнюючи з 2014 роком, державна підтримка на розвиток територіальних громад та розбудову їх інфраструктури у 2018 році зросла у 39 разів. І це питання підтримки інфраструктури, фінансування якої відбувається через ДФРР – освіта, охорона здоров’я, дорожня інфраструктура. Також це субвенції на соціально-економічний розвиток ОТГ, розвиток медицини у сільській місцевості, кошти на спортивну інфраструктуру і підтримку секторальної політики.

«Для держави, яка наразі має російську військову агресію на сході, підтримувати всі виплати на інфраструктуру регіонів у розмірі 51% від загального фонду державного бюджету дуже непросто. Наголошую, кошти, які передаються на місця, мають бути ефективно спрямовані на пріоритети, визначені в стратегіях розвитку держави, регіонів та потреб громад – розбудова соціальної інфраструктури, дорожньої, систем життєзабезпечення тощо», - наголосив Геннадій Зубко.

Нагадаємо, за словами Віце-прем’єр-міністра на 2018 рік визначено 5 пріоритетних проектів. Мінрегіон вже розробив рекомендації з їх впровадження – це створення сучасних ЦНАПів, Нового освітнього простору, Центрів безпеки громадян, сучасних амбулаторій, і нещодавно додався ще один напрям – дитячі сімейні будинки.

В середині травня очікуємо звіт Укравтодору про перевірку якості проведених дорожніх робіт, – Володимир Гройсман

Кабінет Міністрів України в рамках виконання завдань з масштабного будівництва доріг планує в середині травня заслухати звіт Державного агентства автомобільних доріг України щодо перевірки якості дорожніх робіт. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Сьогодні, 13 квітня, він знаходиться з робочою поїздкою на Черкащині, де, зокрема, інспектує стан виконання робіт на трасі «Київ-Одеса».

«В 2016 році стартувала програма капітального ремонту, будівництва доріг. Цього року ми виділимо майже 47 млрд грн – серйозні кошти, які маємо направити на дороги, - сказав Глава Уряду. - Ми контролюємо якість по всій країні. В середині травня буде звіт Укравтодору по всіх ділянках. Все, що буде зроблено халтурно – платити за це не будемо».

Глава Уряду також повідомив, що трасу «Київ-Одеса» приведуть до прийнятного до руху автотранспорту стану вже до 1 травня.

«Також ми продовжуємо п’ятирічну програму з’єднання обласних центрів якісними дорогами і проект Go-highway – від Львова на Тернопіль, Вінницю, Умань Одесу, Миколаїв та Тернопіль», - сказав Глава Уряду.

Цього року загальний дорожній бюджет перевищує 47 млрд грн – без урахування коштів від митного експерименту. З них понад 11 млрд грн будуть направлені на реалізацію найбільш перспективних проектів, в тому числі трас М-03 Київ – Харків – Довжанський, М-12 Львів – Тернопіль – Умань, М-05 Київ – Одеса, Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка, Н-03 Житомир – Чернівці тощо.

Субвенція місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах становить 11,5 млрд грн.

Павло Розенко: У 2018 році ми плануємо здійснити додаткові заходи щодо збільшення розмірів пенсій в Україні

Якщо позитивна тенденція щодо збільшення надходжень до Пенсійного фонду збережеться, Уряд вийде з новими ініціативами щодо підвищення пенсій у 2018 році. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«У першому кварталі ми зібрали до Пенсійного фонду майже на 2 мільярди більше, ніж планували. Тобто, у нас є всі можливості для появи додаткового ресурсу, і, якщо така тенденція збережеться, ми вийдемо з новими ініціативами щодо підвищення пенсій у 2018 році», - сказав він.

За словами Павла Розенка, один із перших соціальних проектів у пенсійній сфері, який Уряд реалізує в цьому році, – це перерахунок пенсій військовим пенсіонерам. «Нагадаю, що перерахунок «військових пенсій» здійснюється «заднім числом» - із 1 січня 2018 року. До 1 травня всі пенсіонери повинні отримати свої підвищені виплати в повному обсязі», - наголосив він.

Віце-прем’єр-міністр зазначив, що зараз Міністерство соціальної політики розробляє механізм підвищення пенсій людям, котрі мали великий стаж, але маленькі зарплати. «Це питання виникло при осучасненні пенсій. Проблема полягає в тому, що за радянської влади, в перші роки незалежності України люди мали великі стажі, але працювали або в колгоспах за трудодні, або за копійки. Це не наша вина, але ми не можемо на це не відреагувати. Людям, котрі все життя відпрацювали, мають колосальний страховий стаж – 35, 40, 45 років – додатково потрібно розробити стимули для підвищення пенсії. Зараз Міністерство над цим працює, і ми чекаємо пропозиції, як це можна буде врегулювати», - пояснив він.

Павло Розенко також розповів, що найбільше підвищення пенсій у результаті їх осучаснення у жовтні 2017 року отримали ті, хто мав достатній трудовий стаж і досить високу заробітну плату, з якої виходили на пенсію. «Понад 2 мільйони українців отримали надбавку до пенсії понад 1000 грн, а близько 100 тисяч людей – понад 5 тисяч гривень. І я наголошую, мова йде не про чиновників. Це металурги, шахтарі, люди, які все життя «пропахали» на шкідливих виробництвах. Ми не перераховували пенсії ні колишнім чиновникам, ні колишнім депутатам, ні колишнім прокурорам, ні колишнім суддям. Їх ця пенсійна реформа не стосувалася», - підсумував Віце-прем’єр-міністр.

Геннадій Зубко назвав лідерів та аутсайдерів з децентралізації

На сьогоднішній день вже створено 728 об’єднаних територіальних громад. Вибори у 40 ОТГ призначені на 29 квітня, 23 громади очікують на рішення ЦВК. Є 1188 ОТГ в перспективних планах, затверджених Урядом, які об’єднують 72,5% території України. Про це під час селекторної наради з регіонами повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами реформа децентралізації вже увійшла в таку стадію, що головний критерій – вже не кількість об’єднаних громад. А якісні показники – скільки людей об’єдналось, яку територію охоплюють об’єднані громади в області. Адже більша територія дозволяє реалізувати більше інфраструктурних проектів і від цього залежить перспектива громади щодо залучення інвестицій, її конкурентоздатності.

«Області-лідери за покриттям громадами території області: Житомирська (тут громадами покрито більше половини області), Волинська, Дніпропетровська, Тернопільська, Чернігівська, Чернівецька. Проблема, яка нас хвилює сьогодні найбільше, і яку ми якнайшвидше маємо вирішити разом  – 130 районів (з 490), в яких не створено жодної ОТГ. І це в першу чергу - дискримінація українців, які проживаючи в громаді, залишаються обмеженими в фінансах, ресурсах і можливостях впливати на свій розвиток і планувати майбутнє. Тому, найперше  і амбітне завдання - закрити цю «білу пляму», аби в Україні не залишилось районів без жодної громади», - зазначив Геннадій Зубко.

Серед регіонів-аутсайдерів по створенню ОТГ – Київська, Кіровоградська і Одеська область, яка має найбільшу кількість районів, де не створено жодного ОТГ.

Мінрегіон розробив рейтинг областей за формуванням спроможних територіальних громад. На рейтинг працює п’ять параметрів: кількість ОТГ, площа покриття ОТГ території області, кількість територіальних громад, що об’єднались, кількість ОТГ з чисельність менше 5 тис., відсоток охоплення області за перспективним планом. «Таким чином ми бачимо і якість процесів об’єднання і перспективу. Трійка лідерів за цим рейтингом: Житомирська, Волинська, Хмельницька, Чернігівська, Дніпропетровська, Запорізька області. Аутсайдери: Закарпатська, Вінницька, Київська, Луганська, Черкаська області», - підкреслив урядовець.

Віце-прем’єр-міністр навів приклад Німеччини, яка пройшла свій складний шлях децентралізації. «Уряд Німеччини чітко розуміє, яка складна менеджерська робота необхідна для створення демократичного принципу управління в органах місцевого самоврядування, державної влади і територіальних органах. І цей складний шлях був пройдений вдало, на сьогоднішній день Німеччина є об’єднаною, потужною і європейською державою. Саме такою в Європі бачать і Україну», - наголосив Геннадій Зубко.

Серед інших завдань, які були проговорені на селекторі – приєднання вже до створених громад та об’єднання громад навколо міст обласного значення. «Ми прийняли закон 6466, який дозволяє це робити. Вже 47 міст обласного значення виявили бажання до такого об’єднання. Адже це питання розвитку соціальної інфраструктури. Міста обласного значення мають бути зацікавлені у тому, щоб по можливості приєднати до себе, в першу чергу не територію, не землі, а людей, які живуть навколо», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

Геннадій Зубко доручив головам ОДА, керівникам регіональних офісів реформ до кінця травня розробити зміни до перспективних планів формування територій громад областей, передбачивши охоплення ними усієї території області та внесення їх для розгляду відповідними обласними радами. «Перспективні плани є дуже важливими, адже дозволяють формувати майбутню інфраструктуру. Вони повинні включати не тільки громади. Це і формування первинної медичної мережі, і мережі Центрів безпеки, і опорних шкіл та ЦНАПів – і ці позиції мають обов’язково бути включені при формуванні перспективного плану створення ОТГ кожної області», - підкреслив Геннадій Зубко.

За підсумками І кварталу буде прийняте рішення щодо можливості подальшого підвищення мінімальної зарплати, - Павло Розенко

Рішення щодо можливості підвищення розміру мінімальної зарплати до 4100 гривень буде прийняте, зважаючи на економічні підсумки першого кварталу 2018 року. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

Він нагадав, що відповідну ініціативу проголосив Президент України. «У листі до Кабінету Міністрів та до Верховної Ради Президент зазначив, що економічні тенденції України дозволяють говорити про те, що 3 тисячі 723 гривні можуть бути не останнім підвищенням мінімальної заробітної плати у 2018 році, і запропонував розглянути можливість підвищити мінімальну заробітну плату до 4 тисяч 100 гривень. Я абсолютно підтримую цю ідею і переконаний, що ми зобов'язані її реалізувати», - сказав Павло Розенко, зауваживши, що Верховна Рада України поставила завдання, щоб за підсумками І кварталу Уряд вивчив це питання і вніс відповідні пропозиції.

«Реальну картину за підсумками економічної діяльності І кварталу ми будемо мати наприкінці квітня - на початку травня. Я думаю, що тоді ми зможемо визначитися, коли ідея 4100 грн буде реалізована», - зазначив Віце-прем’єр-міністр.

Павло Розенко: За останні роки в оплаті праці Україна зробила колосальний ривок уперед

Сьогодні середня заробітна плата по Україні становить  7 тисяч 700 гривень, а середня заробітна плата в Києві вже перейшла поріг 12 тисяч 500 гривень. Про це в інтерв’ю «Укрінформу» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

Павло Розенко нагадав, що у минулому році Уряд прийняв рішення про збільшення розміру мінімальної заробітної плати удвічі, а з 1 січня 2018 року мінімальна зарплата зросла ще на 18%. «Підвищення мінімальної заробітної плати в минулому році до 3 тисяч 200 гривень з 1 тисячі 600 гривень є тим кроком, який показує людям, що держава буде робити все, щоб система оплати праці була більш справедливою. У цьому році ми пішли ще далі, і зараз мінімальна заробітна плата становить 3 тисячі 723 гривні, що на 18% більше, ніж у минулому році», - зазначив він.

«Тобто, за останні роки в оплаті праці Україна зробила колосальний ривок уперед. Ми переламали негативну тенденцію. Далі зарплати будуть зростати, умови роботи будуть покращуватися, і ми будемо робити все, щоб люди не шукали себе за кордоном, а залишалися тут», - наголосив Віце-прем’єр-міністр.

В’ячеслав Кириленко взяв участь у заходах, присвячених Дню катастрофи та героїзму європейського єврейства

12 квітня Віце-прем'єр-міністр В’ячеслав Кириленко взяв участь у вечорі пам’яті шести мільйонів євреїв, вбитих   під час Голокосту. Захід організовано  Посольством  Ізраїлю в Україні   та  Ізраїльським культурним центром в м. Києві.

У ньому  взяли участь  Надзвичайний і Повноважний Посол Ізраїлю в Україні  Еліав Бєлоцерковські, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, представники єврейської громади України.

Від імені Уряду України Вячеслав Кириленко висловив співчуття єврейському народу  і запевнення, що з боку української влади завжди буде робитися все для зміцнення дружніх відносин між Україною та Ізраїлем.

«Цей день важливий не тільки для народу Ізраїлю, але і для всіх людей доброї волі у світі, для кого свобода людини і рівність всіх перед Богом є не порожніми звуками. Сьогодні український народ разом з народом Держави Ізраїль і всім світовим єврейством вшановує пам'ять невинних 6 мільйонів людей, знищених під час Голокосту», - наголосив Віце-прем'єр-міністр.

Нагадаємо, День катастрофи та героїзму європейського єврейства, відомий в  Ізраїлі та в інших країнах як  Йом га-Шоа, тобто День пам'яті Голокосту чи День Голокосту, - національний День пам'яті, який відзначається в Ізраїлі офіційно  з 1953 року як день ушанування близько шести мільйонів євреїв, знищених під час  Голокосту в результаті дій  Третього Рейху  та його союзників, а також ушанування Єврейського руху опору тих часів. Йом га-Шоа відзначають щорічно 27 числа єврейського місяця нісана.

Більшість єврейських спільнот проводять урочисті заходи цього дня, запалюють меморіальні свічки та читають поминальну молитву Кадиш.

У Києві відкрилась Міжнародна конференція з питань захисту цивільних у збройних конфліктах

Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у відкритті ІІІ Міжнародної конференції з питань цивільно-військового співробітництва на тему «Захист цивільного населення під час збройного конфлікту».

«Зміна форм та методів ведення військового конфлікту, активізація гібридних методів ведення війни, широке залучення в зоні конфлікту, поряд з урядовими, і неурядових структур змушує і владу, і суспільство шукати нових шляхів захисту цивільного населення», – зазначила Віце-прем`єр-міністр. За її словами, російська агресія виявила низку проблемних питань щодо системних та скоординованих дій органів державної влади, зокрема, з питань захисту цивільного населення в зоні конфлікту.

«Завданням влади залишається розробка або внесення змін до існуючого законодавства, інших нормативно-правових документів, які дозволять адекватно реагувати на питання запобігання, зниження та компенсації шкоди цивільному населенню», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Одним з кроків у цьому напрямі вона назвала ухвалення Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». В законі окреслені основні напрями захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, але вони не є вичерпними. Тому, на думку Віце-прем`єр-міністра, існує необхідність вдосконалення державної політики щодо захисту цивільних під час збройного конфлікту.

Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала, що в контексті прагнень України до набуття членства в Північноатлантичному альянсі розпочато активну роботу з вивчення політики НАТО щодо захисту цивільного населення (NATO Policy for the Protection of Civilians), яку було ухвалено на Варшавському саміті НАТО у липні 2016 року. Цей документ фактично є результатом десятирічної діяльності із запобігання втрат серед цивільного населення під час операцій Альянсу, і він був запроваджений як наслідок засвоєння важливих уроків під час операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF). «Положення цього документа застосовуються не тільки під час збройних конфліктів, а й під час захисту кордонів, операцій із врегулювання кризових ситуацій, іншої діяльності НАТО», – сказала Віце-прем`єр-міністр.

Участь у міжнародній конференції, що триватиме у столиці два дні, беруть близько 200 представників органів влади та місцевого самоврядування, провідних військових експертів у сфері цивільно-військового співробітництва, міжнародних (в т.ч. неурядових) гуманітарних організацій. Метою заходу є розробка пропозицій щодо удосконалення державної політики з питань захисту цивільних під час збройного конфлікту.

Північноатлантичний альянс готовий допомагати Україні в підготовці до остаточного ухвалення та імплементації Закону про нацбезпеку, – Роуз Гетемьоллер

Партнери з Північноатлантичного Альянсу вітають ухвалення в першому читанні законопроекту «Про національну безпеку України» та готові допомагати в його підготовці до другого читання і подальшій імплементації.

Про це під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе заявила Заступниця Генерального секретаря НАТО Роуз Гетемьоллер, яка перебуває в Києві. Вона оцінила прогрес України на шляху реформ і підкреслила, що наразі одне з головних очікувань в НАТО від України – саме закон «Про національну безпеку», який встановлює демократичний контроль над силовими відомствами. Роуз Гетемьоллер вважає великим успіхом те, що законопроект був доопрацьований із врахуванням зауважень, які надійшли після його розгляду українським Парламентом у першому читанні.

Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила сподівання, що законопроект буде ухвалено в другому читанні до кінця поточної сесії Верховної Ради. Віце-прем’єр-міністр розповіла, що Україна прагне повною мірою використовувати всі можливості для наближення до Альянсу, які розроблені в рамках Комісії Україна-НАТО, є у річних національних програмах (РНП) та в Комплексному пакеті допомоги. «Цього року ми зробимо так, щоб усі наші національні плани дій та стратегічні дорожні карти були підпорядковані цілям РНП співробітництва Україна-НАТО, у якій детально розписані кроки, які необхідно зробити на шляху євроатлантичної інтеграції України», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, в Україні вже розпочалася підготовка РНП-2019. Сторони також обговорили ситуацію з проведенням засідання спільної Комісії на рівні голів держав та урядів на полях літнього саміту Альянсу, яке поки заблоковане через позицію Угорщини, та очікування України від Саміту НАТО. Зокрема, йдеться про повернення союзників до позиції проголошеної Декларації Бухарестського Саміту 2008 року, де підтверджується «політика відчинених дверей» для країн, що прагнуть членства та відповідають його вимогам, а також про запрошення України до участі у Програмі посилених можливостей.

У 2018 році місцеві бюджети зростуть до 230 млрд грн, - Геннадій Зубко

За прогнозними розрахунками місцеві бюджети за результатами  2018 року зростуть до 230 млрд грн. Про це під час селекторної наради з областями щодо впровадження реформи децентралізації та реалізації пріоритетних проектів у 2018 році повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Він також повідомив, що «протягом січня-березня 2018 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 51,6 млрд грн. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року 10 млрд. гривень». При цьому, по 13 областях забезпечено темп приросту надходжень вище середнього по Україні. Найвищі темпи – у Полтавській, Сумській, Волинській областях.

Найбільший приріст забезпечено по податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку, зокрема:

податок на доходи фізичних осіб – приріст 28,4% або 6,5 млрд  грн. У 16 регіонах з 25-ти темп росту вище середнього по Україні;

єдиний податок – приріст 29,4% або 1,6 млрд грн. У 12 регіонах з 25-ти темп росту вище середнього по Україні.

«Це не просто кошти, які внаслідок фінансової децентралізації отримують місцеві бюджети,  це можливість реалізовувати на місцях проекти, спрямовані на підвищення якості послуг – в освіті, медицині, адміністративних послугах тощо. На цей рік ми визначили 5 пріоритетних проектів. Розробили рекомендації з їх впровадження:  створення сучасних ЦНАПів, Нового освітнього простору, Центрів безпеки громадян, сучасних амбулаторій,  а також ще один напрям – дитячі сімейні будинки. Завдання головам ОДА та органам місцевого самоврядування – готувати проекти і впроваджувати їх», - зазначив Геннадій Зубко

Селектор відбувся за участі голів ОДА, профільних заступників з питань децентралізації, керівників регіональних Центрів розвитку місцевого самоврядування.

 

Пенсії за квітень профінансовано на 56,7 % місячної потреби

Пенсійний фонд України продовжує фінансування пенсійних виплат за квітень 2018 року.

Станом на 13.04.2018 на виплату пенсій спрямовано 18,0 млрд грн, що становить 56,7 % місячної потреби.

Фінансування та виплата пенсій відбувається за встановленим графіком.

З програмою ULEAD з Європою започатковуємо модульне навчання формату MBA для команд ОТГ, – Геннадій Зубко

Спільно з програмою ULEAD з Європою започатковуємо комплексне модульне навчання формату MBA для голів та лідерів ОТГ. Мета – сформувати потужні менеджерські команди у громадах, дати сучасну бізнес-підготовку і знання для ефективного управління, розвитку громад та впровадження проектів. Концепція навчання презентована сьогодні на засіданні Ради донорів з питань децентралізації. Про це повідомив за результатами засідання Ради донорів Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

За його словами, Концепція поєднуватиме різні форми: тренінги, практичні семінари, дистанційне навчання, експертні консультації, літні школи, стажування, спільноти практиків, навчальні мережі. По завершенню курсу – обов’язкове тестування або складання іспиту.

«Стратегічне планування, проектний та інвестиційний менеджмент, управління фінансами та розумне бюджетування, створення якісних сервісів в освіті, медицині, адмінпослугах – знання і навички, отримавши які команди ОТГ зможуть ефективно впроваджувати зміни у своїх громадах, зробити їх спроможними та конкурентноздатними. Дякую програмі ULEAD з Європою за співпрацю, сучасні підходи та підтримку», – зазначив Геннадій Зубко.

На Раді донорів Віце-прем’єр-міністр також проговорив і чіткі завдання на поточний рік. «Маємо разом рухатись в єдиному руслі: і Мінрегіон (який формує політику), і ОДА, і органи місцевого самоврядування та команди ОТГ, Центри розвитку місцевого самоврядування, а також всі донорські проекти. Для того щоб отримати на виході синергетичний ефект від консолідації зусиль. Адже ми всі фактично маємо одну мету – якість послуг, які у громади приносить реформа», – підкреслив Геннадій Зубко.

У свою чергу, Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні та співголова Ради донорів Беренд де ГРООТ зазначив, що сьогодні відчувається дуже потужний імпульс реформи. «Ми вже пройшли половину шляху. Багато чого вже зроблено і окреслені завдання на перспективу. І це наша спільна відповідальність. Головний акцент – на добровільності об’єднання. Маємо проводити консультацію з людьми, використовувати напрацьований досвід, що дозволить забезпечити добровільність цього процесу», – наголосив він.

Довідково щодо Концепції навчання:

Теми згруповані у 3 кластери, які відображають найголовніші пріорітети і потреби розвитку громад:

Кластер A: Становлення ефективної та спроможної ОТГ

Кластер B: Розробка та надання високоякісних муніципальних послуг

Кластер C: Сприяння місцевому та регіональному розвитку

Ці кластери передбачають 12 тематичних модулів:

A1. Стратегічне планування та управління

A2. Управління людськими ресурсами

A3. Фінанси ОМС

B1. Адміністративні послуги

B2. Освіта

B3. Охорона здоров’я

B4. Охорона громадського порядку та безпека

C1. Економічний розвиток

C2. Просторове планування та розвиток інфраструктури

C3. Соціальна згуртованість: громадська діяльність, соціальний захист

C4. Розвиток сільської місцевості.

Півмільйона українців обрали своїх лікарів

13 квітня відбувся брифінг Міністерства охорони здоров’я за результатами двох тижнів з початку національної кампанії «Лікар для кожної сім’ї».

Кампанія з вибору лікаря триває у всіх областях України. Щодня до електронної системи охорони здоров’я приєднуються нові заклади, які надають первинну медичну допомогу. Сьогодні обрати свого лікаря можна вже у майже 6 тисячах місць надання первинної допомоги. У системі зареєстровані понад 16 тисяч лікарів.

Станом на 13 квітня понад півмільйона українців уже обрали своїх лікарів.

За кількістю підписаних декларацій лідирує м. Київ з 76 тис. На другому місці Донецька область - майже 64 тис. Третя - Харківська (46 696), четверта - Вінницька (43 8557) і на п’ятому місці - Полтавська область (38 042).

На минулому тижні були певні проблеми з початком кампанії у Дніпрі та Львові. На сьогодні у цих містах кампанія з вибору лікаря уже розпочалася.

«Усі медичні заклади первинної ланки повинні мати комп’ютер, Інтернет, принтер і папір. Це базові речі, без яких лікарі не зможуть підписати декларації зі своїми пацієнтами. І це є відповідальність місцевої влади, щоби все необхідне було у кожному медичному закладі», - наголосила в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

Міністерство охорони здоров’я продовжує моніторити ситуацію на місцях.

“Вибір лікаря не залежить від прописки, тобто українці не мусять вибирати дільничих лікарів чи йти у медзаклад за місцем прописки. Будь-який примус у цих питаннях є грубим порушенням права українців вільно обрати свого лікаря. Це основа принципу «гроші ходять за пацієнтом». Також не існує жодних паперових бланків декларацій. Дані пацієнта і лікаря заносяться в електронну систему. Тільки потім вже заповнена декларація роздруковується на звичайному папері для підпису пацієнтом” - прокоментував найпоширеніші запитання Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров’я.

Водночас, медзаклад зобов’язаний зберігати копії документів пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цього закладу. Заклади можуть зберігати копії у паперовому чи електронному вигляді. Це потрібно для того, щоб унеможливити підпис декларацій на «мертвих душ». Копії документів є підтвердженням того, що ви дійсно надали свої дані для підписання декларації. Це така ж процедура, як і під час отримання будь-яких послуг: у банку, під час оформлення пенсій, соціальних виплат чи субсидій.

Вільний свідомий вибір свого лікаря є основою змін в системі охорони здоров’я, які цього року розпочинає МОЗ. Кінцевого терміну підписання декларацій немає, але є динаміку по кількості підписаних декларацій, що свідчить про інтерес і бажання пацієнтів мати свого лікаря. Цей процес триватиме постійно. Люди переїжджають на навчання, роботу або через інші причини, народжуються діти. Усім потрібен власний лікар, до якого є довіра. Довіра - це найважливіше. Тому обирайте уважно, без поспіху.

Переглянути презентацію: https://goo.gl/jZqD11

Північноатлантичний альянс готовий продовжити співпрацю з Україною над концепцією військової освіти в рамках програми DEEP

За останній рік українські військові навчальні заклади суттєво вдосконалили систему освіти. Прогрес із впровадження підходів та принципів НАТО в галузі освіти – очевидний. Однак наразі бракує законодавства для запровадження єдиного підходу. Про це керівник Програми удосконалення військової освіти (Defence Education Enhancement Program, DEEP) Маріуш Соліс заявив під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе. «Нині ми чекаємо змін до Закону «Про вищу освіту», зокрема, щодо вищої військової освіти. Удосконалення законодавства вибудує єдине бачення та підходи щодо професійної військової освіти, тим самим наблизивши їх до підходів Альянсу у цій сфері», – наголосив Маріуш Соліс.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що від рівня підготовки військовослужбовців залежить і рівень обороноздатності, і спроможність проводити інституційні реформи у сфері безпеки та оборони. «Робота з уніфікації військової освіти ведеться, нам потрібно провести консультації з представниками міністерств освіти та оборони. Тому продовження допомоги з боку НАТО було б дуже доречним у цьому напрямі», –додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Сторони також обговорили стан реалізації Програми удосконалення військової освіти, основні заходи, які були проведені у військових навчальних закладах в рамках оцінювального візиту експертів DEPP. Ел Столберг, координатор заходів Програми DEEP з боку американської сторони оцінив значний прогрес у впровадженні стандартів НАТО у військову освіту. «Наприклад, ще два роки тому ми були свідками, як предмет «Процес ухвалення рішень командирами» в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів) викладався за радянськими стандартами. Проте за останні півтора роки відбулись кардинальні зміни у викладанні зазначеної дисципліни у відповідності до підходів Альянсу. Окрім того, запущено понад 70 онлайн-курсів, використовуються новітні технології, значно покращилась логістика навчального процесу», –додав Ел Столберг.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також подякувала за допомогу, яку надають партнери Програми DEEP і наголосила, що освітній ресурс – це неоціненний капітал для розвитку держави. «Освіта, як військова, так і цивільна, є найціннішою інвестицією. І нині, коли Україна боронить власні кордони на Сході, саме від рівня підготовки залежить безпека кожного громадянина. Тому сьогодні я особливо вдячна за допомогу наших надійних партнерів з боку НАТО, ваш внесок в обороноздатність України через Програму DEEP нині очевидний», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Довідково

Програма НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program – DEEP) реалізується у рамках Програми Альянсу «Партнерство заради миру» з 2007 року. На сьогодні участь у реалізації DEEP беруть 12 країн-партнерів (Азербайджан, Афганістан, Вірменія, Грузія, Ірак, Казахстан, Мавританія, Молдова, Монголія, Сербія, Узбекистан та Україна з 2012 р.)

Програма має на меті підтримувати українську сторону у питаннях реформування та розвитку системи військової освіти, у тому числі, підготовки професійного сержантського складу.

DEEP з Україною є наймасштабнішою освітньою програмою, яка сьогодні реалізується Альянсом серед країн-членів та партнерів. З початку реалізації DEEP проведено понад 250 заходів як в Україні, так і за кордоном. НАТО оцінює реалізацію Програми в Україні як найуспішнішу.

 

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю

Секретаріату Кабінету Міністрів України

Переглядів: 70
 

Українські новини

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Joomla Templates by Joomlashack